СХВАЛЕНО                                                                    ЗАТВЕРДЖУЮ

Рішення педагогічної ради                                             Директор

Шевченківського       ЗЗСО І-ІІІ ст. № 1                      Шевченківського ЗЗСО І-ІІІ ст. № 1

від  29.08.2020  року                                                       ______________В.М.Голубенко                                                     

(протокол № 1)                                                                               

                                     

                                                                             

                                                                             

 

 

 

                                   

 

 

 

 

 

Освітня програма початкової школи

(3 класи)

Шевченківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1

Кілійської міської ради

Одеської області

на 2020/2021 навчальний рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Освітня програма початкової школи (для 3-х класів)

 Шевченківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 Кілійської міської ради

Одеської області на 2020/2021 навчальний рік

 

Тип закладу освіти – початкова школа, що забезпечує здобуття початкової освіти

Орієнтовна кількість класів: - 2.

Орієнтовна кількість учнів: -  39.

Статутом закладу загальної середньої освіти визначено: мовою освітнього процесу є державна мова.

 

Загальні положення освітньої програми

початкової школи (для 3-х класів)

 

         Освітня програма початкової школи (для 3-х класів) розроблена відповідно до закону України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», типової освітньої програми (наказ МОН України від 21.03.2018 №268), на основі Типової освітньої програми для   3-4 х класів закладів загальної  середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 08 жовтня 2019 року № 1273.

            Освітня програма початкової освіти (далі – Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти (далі – Державний стандарт).

         Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-        дитиноцентрованості і природовідповідності;

-        узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-        науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-        наступності і перспективності навчання;

-        взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-        можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-        творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-        адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими людьми.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту й Типової освітньої програми заклад освіти розробляє освітню програму – єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів, індивідуальних проектів, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання. Освітня програма відрізняється від Типової освітньої програми послідовністю викладання навчального матеріалу, обсягом його вивчення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в закладах освіти усіх типів і форм власності.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають  формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

 

     Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, факультативів,

курсів за вибором

 

Навчальний план для 3 класів

з українською мовою навчання

на 2020/2021 навчальний рік

Назва освітньої галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

3-А

3-Б

Інваріантний складник

Мовно- літературна

 

 

 

 

Українська мова

3+1

3+1

Літературне читання

4

4

Іноземна мова

Англійська мова

3

3

Математична

Математика

5

5

Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі)

Я досліджую світ

3

3

Технологічна

Дизайн і технології

1        

1

Інформатична

Інформатика

1

1

Мистецька

Музичне мистецтво

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

Фізкультурна

Фізична культура

3

3

Усього

23+3

23+3

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження учня

23

23

Кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

26

26

            

Години варіативного складника навчального плану використовуються на

предмет інваріантного складника - українська  мова.

 

  Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

 

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

 «УКРАЇНСЬКА МОВА»

Мета – формування мотивації вивчення української мови; розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності; формування комунікативної та інших ключових компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; розвиток логічного, критичного та образного мислення, мовленнєво-творчих здібностей; формування готовності до вивчення української мови в гімназії.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

– розвиток зв’язного мовлення, уяви, пізнавальних здібностей, логічного, критичного та образного мислення школярів;

– формування повноцінної навички письма, уміння брати участь у діалозі, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

– дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

– залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Реалізація зазначених мети і завдань здійснюється за такими змістовими лініями: «Взаємодіємо усно», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в учнів початкової школи умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» передбачає формування в учнів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності. 

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» спрямована на формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» передбачає дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування у школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.

На вивчення української мови в 3-А,Б класах виділено по 122 години (3,5 години на тиждень). Рекомендовано 3 години на тиждень проводити уроки української мови, 1 годину на два тижні – урок розвитку зв’язного мовлення.

3 клас

Очікувані результати навчання

                      здобувачів освіти     

Зміст навчання

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

уважно слухає репліки співрозмовника, уточнює почуте в діалозі з огляду на ситуацію спілкування;

сприймає уважно монологічне висловлення з конкретною метою;

розуміє й адекватно виконує навчальні дії відповідно до прослуханої інструкції, настанови вчителя;

 

передає зміст почутого (послідовність подій у розповіді, перелік ознак в описі, наведені аргументи в міркуванні);

добирає заголовки до частин прослуханого тексту;

визначає тему і мету усного повідомлення;

вибирає інформацію з почутого з певною метою, використовує її для створення власних висловлень;

 

 

визначає позицію мовця, погоджується з нею або заперечує;

висловлює власні думки з приводу почутого, аргументує їх, спираючись на власний досвід;

 

вступає і підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими життєвими ситуаціями;

аргументує свої думки під час розмови;

виявляє доброзичливе ставлення до думок інших;

дотримується етичних норм спілкування, правил етикету;

вживає у процесі спілкування правильні форми звертань, слів, що виражають прохання, пропозицію, побажання, вибачення;

 

формулює розгорнуту відповідь на поставлене запитання;

доводить аргументовано свою думку;

будує усне зв’язне висловлення (розповідь, опис, міркування) за малюнком, ситуацією з опорою на допоміжні матеріали (частиною тексту, планом, опорними словами, словосполученнями);

бере участь у створенні есе під керівництвом учителя;

використовує виражальні засоби мови; висловлює власну думку про предмети, явища, події

Сприймання усної інформації.

Робота над розумінням діалогічного й монологічного мовлення.

Сприймання і розуміння навчальних інструкцій, настанов.

 

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

Відтворення змісту прослуханого своїми словами.

Визначення теми і мети почутої інформації.

Вибір необхідної інформації з почутого.

 

Оцінювання усної інформації.

Вираження власної думки щодо змісту прослуханого.

 

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

 

 

 

 

 

 

 

Створення усних монологічних висловлень (розповідь, опис, міркування, есе) самостійно та з опорою на дидактичні матеріали (даним початком, основною частиною або кінцівкою, складеним планом).

Використання виражальних засобів мови

 

 

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

дотримується загальних правил письма;

дотримується пропорційної висоти, ширини, нахилу великих і малих букв та пунктуаційних знаків (! ?) у зошиті в одну лінійку;

нарощує швидкість письма, безвідривно поєднуючи елементи букв та букви між собою;

прискорює  письмо в міру своїх психофізіологічних можливостей, не спотворюючи форми букв та їх поєднань;

 

 

 

 

пише розбірливо;

оформлює охайно письмову роботу в зошиті в одну лінію;

дотримується абзаців, полів зошита;

записує слова в колонку;      

 

обирає для оформлення повідомлення відповідний шрифт, розмір і колір букв тощо;

 

створює письмове висловлення (розповідь, опис) на добре відому й цікаву тему, на основі вражень від прочитаного твору, переглянутого фільму, ситуації з життя;

висловлює своє ставлення до того, про що пише;

складає і записує художні і науково-популярні описи за поданим зразком, використовуючи інформацію з різних джерел;

будує текст-міркування за зразком та поданим початком;

письмово переказує текст розповідного змісту;

використовує у власних текстах виражальні засоби мови;

оформлює власне висловлення так, щоб воно було грамотним (у межах вивченого) і зрозумілим;

 

знаходить і акуратно виправляє у власному тексті помилки (графічні, орфографічні, граматичні, лексичні і стилістичні), орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем;

обговорює письмові роботи (власні й однокласників) у парі, невеликій групі, визначає позитивні характеристики

Розвиток навички письма. Дотримання графічних, гігієнічних і технічних правил письма.

Формування навички письма в графічній сітці в одну лінію.

Розвиток швидкості письма: безвідривне поєднання елементів букв и, л, п;  н, р, ф та 3-4 букв між собою типу дим, мили, ориз, трив без викривлення графем.

 

Дотримання  культури оформлення письмових робіт.

 

 

 

 

 

 

Побудова зв’язних текстів (розповідь, опис, міркування).

Письмове переказування тексту розповідного змісту.

Висловлення власного ставлення до змісту написаного.

Використання виражальних засобів мови.

 

 

 

 

 

 

 

Перевірка та редагування текстів.

Обговорення письмових робіт

 

 

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає доступні медіатексти;

визначає мету простих медіаповідомлень;

інтерпретує медіаповідомлення на основі власного досвіду;

виділяє цікаву для себе інформацію;

намагається виявити приховану інформацію в медіапродуктах;

пояснює свою реакцію на медіаповідомлення (як буде реагувати у відповідь);

створює прості медіапродукти (листівка, запрошення, sms-повідомлення, фотоколаж, книжечка тощо);

пояснює, кому і для чого призначені створені ним медіапродукти

 

Сприймання простих медіатекстів, виявлення в них очевидних ідей та прихованої інформації.

Висловлення власного ставлення до медіаповідомлень.

Створення простих медіапродуктів

 

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

правильно вимовляє  слова з апострофом, звуками [ґ], , , ,

дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим, ненаголошеними голосними [е], [и], подовженими приголосними звуками;

правильно наголошує загальновживані слова;

 

відтворює напам’ять український алфавіт;

розташовує 7-9 слів за алфавітом, орієнтуючись на першу і другу літери;

користується алфавітом під час роботи з навчальними словниками;

 

пояснює пряме і переносне значення слів;

добирає до поданого слова 1-2 найуживаніші синоніми, антонім;

користується навчальними словниками синонімів, антонімів;

розпізнає найуживаніші багатозначні слова і пояснює їх різні значення;

знаходить і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів у тексті;

доречно використовує у власних висловленнях слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова;

 

визначає і пояснює роль закінчення, кореня, префікса, суфікса в слові;

розрізнює спільнокореневі слова і форми того самого слова (з допомогою вчителя);

пояснює, що таке орфограма;

розпізнає слова з орфограмами і перевіряє їх;

правильно записує слова з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені, які перевіряються наголосом;

користується орфографічним словником для перевірки написання слів з ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом;

правильно записує слова з префіксами роз-, без-, з- (с-);

 

розпізнає в тексті і самостійно добирає іменники, ставить до них питання;

розпізнає іменники, які називають опредмечені дії, ознаки;

розрізняє іменники – назви істот і неістот, правильно ставить до них питання;

розрізняє власні і загальні іменники;

записує власні іменники з великої букви;

визначає рід іменників;

змінює іменники за числами;

доречно вживає іменники у власному мовленні;

 

розпізнає прикметники в тексті;

пояснює роль прикметників у мовленні;

будує словосполучення прикметників з іменниками, встановлює між ними граматичний зв’язок за допомогою питань;

змінює прикметники за родами і числами у сполученні з іменниками;

розпізнає граматичну форму прикметника за родовим закінченням, поставленим питанням, за іменником, з яким він зв’язаний;

вживає прикметники у власних висловленнях з метою їх увиразнення;

 

розпізнає серед слів числівники, які відповідають на питання скільки?;

правильно вимовляє, наголошує і записує числівники, які використовуються для запису дати в зошиті;

правильно читає числові вирази;

 

розпізнає дієслова в тексті, ставить до них питання;

розрізнює часові форми дієслів;

змінює дієслова за часами;

правильно записує не з дієсловами;

добирає дієслова-синоніми, антоніми, з прямим і переносним значеннями і доречно вживає їх у власних висловленнях;

 

правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та вираженням почуттів;

правильно будує і записує розповідні, питальні, спонукальні, окличні і неокличні речення;

правильно інтонує і записує речення зі звертанням;

використовує форми кличного відмінка під час звертань;

визначає в реченні головні (підмет і присудок) та другорядні (без поділу на види) члени речення;

виділяє словосполучення в групі підмета і групі присудка;

встановлює зв’язок між головним і залежним словом у словосполученні;

встановлює граматичні зв’язки між словами в простому реченні за допомогою питань;

будує різні види простих речень;

 

визначає в тексті зачин, основну частину і кінцівку;

розпізнає текс-розповідь, опис, міркування, есе;

розрізняє за характерними ознаками художні, науково-популярні та ділові тексти;

визначає тему і мету тексту;

добирає заголовок відповідно до теми тексту;

складає плану тексту;

дотримується абзаців у оформленні текстів на письмі;

використовує для зв’язку речень у тексті займенники, прислівники, близькі за значенням слова

 

Дослідження фонетичних закономірностей української мови.

Дотримання орфоепічних вимог у власному мовленні.

 

 

 

Застосування алфавіту.

Користування навчальними словниками.

 

 

Спостереження за лексичним значенням слова.

Вживання у власному мовленні слів різних лексичних груп (слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова).

 

 

 

 

Дослідження будови слова.

Розрізнення форм слова і споріднених слів.

Дослідження орфограм, пов’язаних з будовою слова.

 

 

 

 

 

 

 

 

Спостереження за номінативною функцією іменників у мовленні.

Розрізнення назв істот і неістот, власних і загальних іменників.

Визначення роду іменників.

Змінювання іменників за числами.

Вживання іменників у власних висловленнях.

 

Дослідження ролі прикметників у мовленні.

Встановлення зв’язку прикметників з іменниками.

Змінювання прикметників за родами і числами.

Використання прикметників у власному мовленні.

 

 

 

Засвоєння правильної  вимови і правопису найуживаніших числівників.

 

 

 

Дослідження ролі дієслів у мовленні.

Змінювання дієслів за часами.

Правопис не з дієсловами.

Вживання дієслів у власному мовленні.

 

 

Дослідження речень, різних за метою висловлювання, інтонацією, зі звертаннями.

Визначення в реченні головних і другорядних членів.

Встановлення зав’язків між словами в словосполученні і реченні.

Побудова різних видів речень.

 

 

 

 

 

 

Дослідження будови тексту.

Розрізнення різних типів і стилів текстів (художні, науково-популярні, ділові).

Визначення теми і мети тексту.

Складання плану тексту

 

     

 

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Пояснювальна записка

 

У Типовій освітній програмі (3-4 класи) мовно-літературну галузь структуровано таким чином:

3-А,Б класи – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання».

Назва предмета – «Літературне читання» зумовлює необхідність визначення його мети і завдань, що вимагає відповідної конкретизації змістових ліній і очікуваних результатів.

Мета – розвиток особистості молодшого школяра засобами різних видів читацької діяльності; формування читацької, комунікативної та інших ключових компетентностей;          збагачення емоційно-ціннісного, естетичного, соціального та пізнавального досвіду; розвиток образного, критичного і логічного мислення та літературно-творчих здібностей; формування готовності до вивчення української та зарубіжної літератури в освітньому закладі ІІ ступеня.

Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:

Відповідно до мети і завдань предмета «Літературне читання» визначено такі змістові лінії: «Пізнаємо простір дитячого читання»; «Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного»; «Взаємодіємо усно за змістом прослуханого»; «Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів»; «Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою»; «Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією»; «Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти».

Реалізація змістових ліній програми з літературного читання здійснюється у процесі особистісно зорієнтованої розвивальної читацької і комунікативної діяльності учнів. Враховуючи потреби та інтереси молодших школярів у пізнанні світу людей, природи, самопізнанні, залучаючи їх до вдумливого читання найкращих дитячих книжок, текстів, різних видів учитель виховує україномовну особистість, компетентного, критично мислячого читача, який розуміє цінність книги, відчуває красу рідного слова, збагачує свій читацький, мовленнєвий і пізнавальний досвід.

Змістова лінія «Пізнаємо простір дитячого читання» створює передумови для ознайомлення учнів 3-4 класів з різноманітною за темами і жанрами дитячою літературою, з різними видами довідкових,  навчальних і медіа текстів, способами здобуття інформації у сучасному медіа просторі.

Простір дитячого читання передбачає взаємодію організованої і самостійної читацької діяльності учнів, що сприяє формуванню дитини-читача, який на завершення початкової школи має належний читацький кругозір, розуміє цінність читання і виявляє до нього інтерес, набуває достатній досвід використання з різною метою текстів різних видів.

Змістова лінія «Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного» охоплює такі основні змістові блоки: удосконалення й розвиток якісних характеристик технічної і смислової сторін навички під час читання вголос і мовчки; самостійне застосування мовленнєвих та позамовних засобів художньої виразності; оволодіння, з поступовим нарощуванням ступеня складності, прийомами смислового читання (прийоми самостійного розуміння лексичного значення слів, словосполучень; повноцінного усвідомлення в тексті фактичної, концептуальної, підтекстової (з допомогою вчителя) інформації); застосування видів читання: аналітичного, переглядового, вибіркового відповідно до мети читання.

Змістова лінія «Взаємодіємо усно за змістом прослуханого» спрямована на формування в учнів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися з іншими людьми в діалогічній і формі заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів» передбачає цілісне сприймання учнями художніх, науково-художніх текстів, їх аналіз, інтерпретацію з використанням літературознавчих понять (практично); формування умінь висловлювати рефлексивні судження у зв’язку з прочитаним, критично оцінювати  інформацію в текстах різних видів та використовувати її для збагачення особистого читацького досвіду.

Змістова лінія «Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою» передбачає формування і розвиток в учнів прийомів розрізнення дитячих книжок за жанрово-тематичними ознаками, типом видання (книжка-твір, книжка-збірка, довідник, словник і т.ін.); прогнозування орієнтовного змісту книжки (твору) з опорою на її ілюстративний та довідково- інформаційний апарат; прийомів самостійного вибору книжок з використанням інформаційних ресурсів дитячої бібліотеки; умінь зв’язно висловлювати власні емоційно-оцінні враження щодо змісту прочитаного, складати короткий відгук на прочитану книжку та ін.

Змістова лінія «Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією»  має на меті формування і розвиток в учнів понять про різні види медіа та використані в них вербальні і невербальні засоби впливу на читача; формування умінь і навичок сприймати, аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати і безпечно користуватися медіазасобами; виражати себе і спілкуватися з іншими за допомогою власних медіапродуктів.

Оволодіння медіаграмотністю є поліпредметним процесом, який передбачає зв'язок із щоденним життям дітей не лише в школі, а й поза нею, створення можливостей набувати досвід критичного осмислення різної медіапродукції, що має позитивно вплинути на розширення їхнього читацького і соціального досвіду, вироблення умінь відрізняти корисну інформацію від шкідливої, уникати імовірних для цього віку ризиків взаємодії з медіапродуктами.

Змістова лінія «Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти» передбачає розвиток уяви, художньо-образного мислення і мовлення дітей, оволодіння вербальними і невербальними засобами створення творчих продуктів з різним ступенем самостійності (зміни, доповнення, продовження тексту, ілюстрування; участь в інсценізаціях, дослідницьких проектах; складання есе, казок, віршів, закличок, загадок, оповідань та ін.).

 

3 клас

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Пізнаємо простір дитячого читання

Учень/учениця:

правильно називає та практично розрізнює фольклорні і авторські твори;

співвідносить вивчені твори з відповідними жанрами (казка, вірш, художні і науково-художні оповідання; байка);

самостійно визначає жанрові ознаки казок, віршів, оповідань,

називає основні жанрові ознаки п’єси;

розуміє, яку інформацію можна одержати в творах різних жанрів;

називає основні теми прочитаного;

прізвища, імена відомих українських письменників, твори яких вивчалися на уроках літературного читання;

розповідає епізоди з життя відомих письменників, про їхні твори, з якими неодноразово ознайомлювалися під час навчання;

вміє розповісти сюжети кількох казок (фольклорних і авторських); знає напам’ять 5-6 віршів, кілька прислів’їв, скоромовок;

виявляє ставлення до прослуханого і прочитаного;

знає і називає найважливіші інформаційні ресурси;

знаходить в них потрібну інформацію.

Доступний і цікавий дітям навчальний матеріал різноманітний за жанрами, персоналіями і джерелами здобуття інформації:

  • усна народна творчість (малі фольклорні форми: лічилки, скоромовки, загадки, приказки, прислів’я; казки героїко-фантастичні, легенди, байки, пісні);
  • художні твори відомих українських і зарубіжних письменників:
  •  поезія (вірші пейзажні, сюжетні, фантастичні, гумористичні; вірші-загадки, акровірші);

проза (оповідання, уривки з повістей, казки; п’єси);

байки (вірші і проза).
Науково-художня, довідкова, література з різних джерел,тексти із ЗМІ.

Тематика дитячого читання:

твори про почуття дітей, їхні захоплення, мрії, взаємини в сім'ї, школі; про стан природи у різні пори року; ставлення до Батьківщини, рідної мови, народних традицій, про історію рідного краю, видатних людей; відкриття; про життя письменників, створення книг; медіатексти.

 

Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного

читає вголос, правильно, цілими словами і групами слів  у темпі, який дає змогу розуміти прочитане;

оволодіває продуктивними способами читання мовчки (самостійно та з допомогою вчителя);

 

 

 

оволодіває та самостійно застосовує прийоми виразного читання та декламування напам’ять (для художніх текстів);

 

 

 

виділяє у тексті і пояснює значення незнайомих слів, висловів, термінів (самостійно та з допомогою вчителя);

 

самостійно розуміє фактичний зміст  текстів різних видів та основні думки (самостійно, а також з допомогою вчителя);

 

 

застосовує різні види читання під час опрацювання змісту текстів різних видів (самостійно та за завданням учителя), а також перечитування як засіб поглибленого розуміння змісту.

 

 

Формування і розвиток якісних характеристик навички читання вголос і мовчки: виконання  вправ і завдань на регулювання дихання, розвиток уваги, пам’яті, темпу, фонематичного слуху, зорового сприймання, оперативного поля читання.

 

Застосовування під час читання вголос, декламування напам’ять відповідно до змісту художнього твору інтонаційні мовленнєві засоби виразності (тон, сила голосу, логічний наголос, темп мовлення).

 

Тлумачення значень незнайомих  слів, висловів за допомогою  виносок, тлумачного словника, а також спираючись на контекст.

 

Знаходження в тексті конкретних відомостей, фактів, понять, пояснення їх змісту (суті); виділення та пояснення важливих думок, які висловив автор.

 

Застосування різних видів читання:  аналітичне для детального й поглибленого ознайомлення із змістом тексту (самостійно); вибіркове з метою знаходження потрібної інформації, фактів; переглядове – для загального ознайомлення із змістом тексту (за завданням учителя).

Взаємодіємо усно за змістом прочитаного

сприймає і розуміє усне висловлення, художній чи науково-художній текст;

уточнює інформацію;

виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань;

 

відповідає на запитання за змістом прослуханого тексту;

ставить запитання до усного повідомлення та за змістом прослуханого тексту;

називає персонажів, місце і час дії, послідовність подій у прослуханому тексті;

вибирає інформацію з прослуханого тексту і пояснює чому зацікавила інформація;

визначає тему сприйнятого на слух твору;

бере участь у колективному обговоренні почутого; зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок;

розпізнає ключові слова і фрази в усному висловленні;

 

 

висловлює власне ставлення до змісту прослуханої текстової інформації;

 

 

 

 

 

 

 

 

підтримує діалог з учителем, однокласниками на основі прослуханого;

користується формулами мовленнєвого етикету; дотримується правил спілкування, найважливіших правил літературної вимови.

Сприймання-розуміння усної інформації.

 

 

 

 

 

Аналіз та інтерпретація почутого.

– розвиток умінь запитувати і відповідати на запитання за змістом прослуханих текстів; визначати послідовність подій, головного героя; виокремлювати цікаву для себе інформацію; визначати тему твору; брати участь в обговоренні інформації, яка зацікавила;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– розвиток умінь розпізнавати ключові слова і фрази в усному повідомленні;

 

Формування умінь висловлювати оцінювальні судження:

– вербалізація своїх перших вражень щодо прослуханого: що сподобалось, здивувало, який настрій викликав твір і т. ін.;

– висловлення власної думки про факти, події у сприйнятому на слух тексті.

 

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

 

Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів

самостійно читає, практично розрізнює художні, науково-художні тексти, визначає їх особливості та мету опрацювання, перераховує ознаки, які вказують на приналежність тексту до художнього чи науково-художнього;

 

 

відповідає на запитання щодо прочитаного твору;

 

знаходить і пояснює зв’язки між реченнями, абзацами і частинами тексту;

самостійно визначає послідовність подій у творі;

самостійно складає план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх текстів;

користується планом і малюнками для переказу прочитаного;

установлюєз допомогою вчителя і самостійно) причиново-наслідкові зв’язки;

визначає у творах елементи розповіді, описи;

визначає у структурі епічного твору початок, основну частину, кінцівку; пояснює їх взаємозв’язок після аналізу твору;

самостійно знаходить слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння подій, характеристики персонажів (самостійно та з допомогою вчителя);

самостійно визначає тему твору; основну думку – з допомогою вчителя;

 

самостійно переказує текст (детально, стисло, вибірково);

 

 

 

 

розпізнає, називає, виділяє в художньому тексті яскраві, образні вислови, художні описи природи, зовнішності людини, інших живих істот; пояснює їх роль у творі;

 

 

 

 

знаходить у тексті самостійно і з допомогою вчителя слова, які мають переносне значення, порівняння, епітети, метафори (без вживання термінів); пояснює їх роль у тексті, використовує у власному мовленні;

 

 

визначає з допомогою вчителя настрій, загальну тональність твору;

 

 

 

розрізнює, правильно називає жанри творів, що опрацьовувалися під час навчання (практично);

самостійно визначає жанрові ознаки казок про тварин, віршів, оповідань;

 

 

 

визначає жанрові ознаки героїко-фантастичних казок, байок, п’єс із допомогою вчителя;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

самостійно визначає головних персонажів; пояснює, які вчинки персонажів є позитивними, а які негативними;

 

 

самостійно ставить запитання до тексту;

 

висловлює здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій (до і під час читання);

 

 

 

 

розуміє авторську позицію: як автор ставиться до зображуваних подій і вчинків персонажів (з допомогою вчителя);

висловлює оцінні судження морального й естетичного характеру про події, вчинки персонажів, описи у художньому творі;

 

 

 

самостійно орієнтується у фактичному змісті твору, знаходить і пояснює у ньому слова-терміни;

визначає тему прочитаного тексту;

 

виділяє, пояснює зміст графічного матеріалу;

 

 

 

поділяє текст на смислові частини, встановлює між ними зв’язки, виокремлює новий науково-пізнавальний матеріал (з допомогою вчителя);

самостійно складає словесний, малюнковий план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою науково-художніх текстів;

передає зміст тексту;

перетворює текстову інформацію у графічну (схеми, таблиці);

 

 

 

висловлює особисте ставлення до прочитаного.

Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів (художні, науково-художні).

 

 

 

 

Дослідження побудови і змісту художнього тексту:

1) смисловий і структурний аналіз тексту:

– розвиток умінь відповідати на запитання за змістом прочитаних текстів;

– знаходження в тексті зв’язків між реченнями, абзацами і частинами тексту та пояснення їх;

– самостійне визначення послідовності подій у творі;

– самостійне складання простого плану до невеликих за обсягом і нескладних за будовою оповідань;

– користування планом для переказу прочитаного твору;

– установлення причиново-наслідкових зв’язків;

– формування уміння розрізняти у творах елементи розповіді, опису;

– орієнтування у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка;

– формування умінь знаходити в тексті слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння тексту, характеристики персонажів; самостійно визначати тему твору та основну думку з допомогою вчителя; співвідносити головну думку прочитаного із заголовком, прислів’ям, ілюстраціями;

розвиток умінь застосовувати різні види переказу відповідно до мети (докладний, стислий, вибірковий);

 

2) дослідження засобів художньої виразності:

– розвиток умінь виділяти в тексті яскраві, точні, образні вислови, художні описи, з’ясовувати їх роль у творі: допомагають передати загальну емоційну тональність твору, відтворити в уяві картини природи, її стан, місце події; показати зміну емоційного настрою персонажів та ін.;

розширення і поглиблення уявлень про епітет, порівняння, метафору; їх роль у тексті;

– самостійне знаходження у тексті слів, що мають переносне значення, пояснення їх значень на прикладах;

– використання у власному мовленні засобів художньої виразності;

– формування умінь визначати настрій, загальну тональність твору;

 

3) дослідження жанрових особливостей:

- розвиток умінь самостійно визначати, усвідомлювати жанрові особливості творів, що вивчалися;

– розширення та поглиблення знань та умінь про жанрові особливості казок про тварин, віршів (наявність рими, ритму, поділ на строфи – без вживання терміну), оповідань;

– спостереження за структурними особливостями героїко-фантастичних казок (таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.), байок (невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки), п’єс (драматичний твір, написаний для вистави);

розвиток умінь правильно визначати і називати головного персонажа твору, аналізувати їхні вчинки, мотиви поведінки;

 

4) діалогічна взаємодія з текстом:

- розвиток умінь самостійно ставити запитання за змістом тексту про факт, подію, час, місце події, героїв твору;

– розвиток умінь висловлювати смислові здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій з опорою на заголовок, ілюстрації, ключові слова; шляхом  відповідей на запитання, які виникають у читача  по ходу вдумливого читання твору;

– ставлення письменника до зображуваних подій і вчинків персонажів;

 

– розвиток умінь висловлювати оцінні судження, почуття щодо подій, вчинків персонажів, описів у художньому творі.

 

Дослідження побудови і змісту науково-художнього тексту.

– орієнтування у фактичному змісті твору, знаходження і пояснення слів-термінів;

− самостійне визначення теми науково-художнього тексту;

– формування умінь виділяти, усвідомлювати зміст графічного матеріалу: схем, таблиць, діаграм;  пояснювати, до яких частин тексту вони відносяться;

– розвиток умінь самостійно здійснювати смислову компресію текстового матеріалу: визначати і поділяти текст на смислові частини, добирати заголовки, складати словесний і малюнковий план, відтворювати зміст тексту з опорою на види плану;

 

 

– формування умінь створювати нескладні схеми, таблиці з метою ілюстративного супроводу відповідного текстового матеріалу (з допомогою вчителя);

розвиток умінь висловлювати власне ставлення до змісту:  пояснювати, які факти в науково-художньому тексті зацікавили найбільше, чим саме; що було новим та ін.

Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою

практично розрізняє дитячі книжки з текстами різних видів, називає основні теми дитячого читання;

 

 

 

самостійно розглядає та прогнозує орієнтовний зміст незнайомої книжки з опорою на ключові слова,  ілюстративний та довідково-інформаційний апарат;

 

 

 

 

 

пояснює, які дитячі книжки найбільше подобається читати;  формулює свій читацький запит у бібліотеці;

 

самостійно здійснює вибір дитячих книжок відповідно до власних читацьких інтересі;

 

 

 

 

користується під час вибору книжок, різними інформаційними  ресурсами дитячої бібліотеки (самостійно та з допомогою дорослого);

 

висловлює емоційно-оцінні враження про прочитану книжку;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

складає короткий відгук на прочитану книжку (усно, з допомогою вчителя).

Розрізнення дитячих книжок, які містять  різножанрові, різнотематичні   художні  твори, науково-пізнавальні тексти, довідкову літературу, дитячу періодику.

 

Прогнозування орієнтовного змісту дитячої книжки з опорою на ключові слова, структурні елементи книжки, опрацьовані в попередніх класах, а також на анотацію, відомості про письменника, заголовки розділів (наприклад, в повісті-казці); вербалізація своїх припущень у короткому зв’язному висловленні.

 

Формування умінь усно оформляти свій читацький запит за таким алгоритмом: автор, назва книжки, енциклопедії; тема читання.

 

Усвідомлений вибір дитячої книжки (книжок) з числа запропонованих бібліотекарем; вибір потрібної  книжки у відкритому фонді бібліотеки (із застосуванням знання алфавіту).

 

Користування різнотематичними  книжковими виставками, рекламними плакатами, Інтернет-ресурсами бібліотеки.

 

Розвиток умінь висловлювати власні враження щодо прочитаної книжки: ділитися з однолітками, дорослими думками, що саме найбільше сподобалося; переконливо пояснювати, чому цю книжку варто прочитати, чим вона цікава, які емоції викликала, які події, описані в книжці, нагадали ситуації  із власного життєвого досвіду та ін.

 

Навчання складати короткий відгук на прочитану книжку за алгоритмом.

Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією

знає і пояснює значення поняття медіа;

розрізняє види медіа за джерелами і способами одержання інформації;

аналізує медіатексти за крите-ріями-факти і судження про них;

формулює висновки за прочитаним, побаченим;

знає правила безпечної поведінки в Інтернеті;

створює (за вибором) медіа-продукт і пояснює свій вибір;

пояснює роль ілюстрації як джерела розуміння тексту.

Сприймання, аналіз, інтерпретація, рефлексія різних видів медіа-продукції: візуальної (текст, малюнок, фотографія);

аудіальної (музика, радіо) ; аудіовізуальні (ТБ, кіно, анімація Інтернет, гаджети);

практичні роботи з ілюстрування медіатекстів; створення медіапродуктів до важливих дат і подій (в країні, в родині, класі).

Рольові ігри: диктор, журналіст, розповсюджувач візуальної інформації.

Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти

придумує словесну картину за прочитаним твором;

виразно виражає себе у групових і колективних інсценізаціях прочитаного;

доповнює тексти (за орієнтирами вчителя);

продовжує діалог;

придумує текст за аналогією до прочитаного;

творчо переказує прочитане.

Завдання на розвиток уяви в зв’язку з прочитаним, власними спостереженнями; вправи на комбінування, акцентування якоїсь виразної, незвичайної ознаки; заохочення до відкриття невидимих і непочутих у процесі читання дійств;

Інтерпретація ілюстрацій до текстів;

придумування словесних картин;

аналіз тексту (абзацу) з метою його доповнення, розширення (з допомогою вчителя); пошуку незвичних образів, слів; висловів; створення ситуацій вибору учнями творчих завдань за темою уроку.

Індивідуальне і колективне складання нових кінцівок прочитаних казок, оповідань; знаходження рим у віршах, придумування ланцюжків римованих слів; створення творчих переказів і творів за аналогією; складання розповідей від імені одного з персонажів; практичне засвоєння (у співпраці з вчителем) прийомів складання казок, загадок, лічилок; (ігрові ситуації за прочитаним; «Живі» картини, сценки, інсценізація текстів); виконання творчих завдань на основі сприймання різних творів мистецтва (з допомогою вчителя).

 

 

ІНШОМОВНА ГАЛУЗЬ

ІНОЗЕМНА МОВА

Пояснювальна записка

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів. 

Початковий етап навчання іноземної мови у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі надзвичайно важливий, оскільки в цей період закладаються психолінгвістичні основи іншомовної комунікативної компетенції, необхідні та достатні для подальшого її розвитку й удосконалення. Тут відбувається становлення засад для формування іншомовних фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок, а також умінь сприймати на слух, говорити, читати й писати у межах визначених програмою результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Зміст навчання іноземної мови у початковій школі добирається відповідно до психо-фізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку.

У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність володіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування.

Завдання іноземних мов у реалізації мети початкової загальної середньої освіти. Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування  готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні досягають рівня Pre А1, а на кінець 4-го класу – рівня А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання.

Завдання полягає у формуванні вмінь:

Функції іноземних мов у реалізації мети початкової загальної середньої освіти

У процесі навчання іншомовного спілкування комплексно реалізуються освітня, виховна і розвивальна функції.

Освітня функція  спрямована на:

Виховна функція сприяє:

Розвивальна функція сприяє розвитку в учнів:

Компетентнісний потенціал галузі «Іноземні мови» у початковій школі

Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових компетентностей як результату навчання.

 

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами

Уміння:

  • використовувати українознавчий компонент в усіх видах мовленєвої діяльності;
  • засобами іноземної мови популяризувати Україну, українську мову, культуру, традиції.

Ставлення:

  • гордість за Україну, її мову та культуру;
  • розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов;
  • готовність до міжкультурного діалогу.

2

Спілкування іноземними мовами

Реалізується через предметні компетентності.

3

Математична компетентність

Уміння:

  • розв’язувати комунікативні та навчальні проблеми, застосовуючи логіко-математичний інтелект.

Ставлення:

  • готовність до пошуку різноманітних способів розв’язання комунікативних і навчальних проблем.

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

  • описувати іноземною мовою природні явища, аналізувати та оцінювати їх роль у життєдіяльності людини.

Ставлення:

  • інтерес до природи та почуття відповідальності за її збереження.

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:

  • вивчати іноземну мову з використанням спеціальних програмних засобів, ігор, соціальних мереж;
  • створювати інформаційні об’єкти іноземними мовами;
  • спілкуватися іноземною мовою з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
  • застосовувати ІКТ відповідно до поставлених завдань.

Ставлення:

  • готовність дотримуватись мережевого етикету.

6

Уміння вчитися упродовж життя

Уміння:

  • самостійно працювати з підручником, шукати нову інформацію з різних джерел та критично оцінювати її;
  • організовувати свій час і навчальний простір;
  • оцінювати власні навчальні досягнення.

Ставлення:

  • впевненість у спілкуванні іноземною мовою;
  • подолання власних мовних бар’єрів;
  • наполегливість;
  • внутрішня мотивація та впевненість в успіху.

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

  • ініціювати усну, писемну, зокрема онлайн взаємодію іноземною мовою для розв’язання конкретної життєвої ситуації.

Ставлення:

  • дотримання етичної поведінки під час розв’язання життєвих ситуацій;
  • комунікабельність та ініціативність;
  • креативність.

8

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

  • формулювати власну позицію;
  • співпрацювати з іншими на результат, спілкуючись іноземною мовою.

Ставлення:

  • толерантність у спілкуванні з іншими.

9

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння:

  • висловлювати іноземною мовою власні почуття, переживання і судження.

Ставлення:

  • усвідомлення цінності культури для людини і суспільства;
  • повага до багатства і розмаїття культур.

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

  • пропагувати здоровий спосіб життя засобами іноземної мови.

Ставлення:

  • сприймання природи як цілісної системи;
  • готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища;
  • відповідальне ставлення до власного здоров’я та безпеки.

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх навчальних предметів  і є метапредметними. Виокремлення в навчальних програмах таких інтегрованих змістових ліній, як «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях. Інтегровані змістові лінії реалізуються під час вивчення іноземної мови у спеціалізованих школах із поглибленим вивченням та у загальноосвітніх навчальних закладах. Діяльність та уміння із змістових ліній добираються відповідно до комунікативної потреби, тематики ситуативного спілкування, віку та рівня підготовленості учнів.

Інтегровані змістові лінії та орієнтовні способи їх реалізації у початковій школі

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на формування основ соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства. 

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприяє формуванню основ відповідального ставлення до громади і суспільства.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на уміння:

Реалізація змістової лінії «Здоров'я і безпека» сприяє формуванню безпечного життєвого середовища та основ здорового способу життя.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність»  спрямована на розуміння практичних аспектів фінансових питань.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

 

Тема

Змістова лінія

Екологічна безпека та сталий розвиток

Громадянська відповідальність

Здоров'я і безпека

Підприємливість та фінансова грамотність

Я, моя родина і друзі

 

Розуміє важливість допомоги батькам та розповідає про свої обов’язки.

Виявляє відповідальне ставлення до власного здоров’я.

Виявляє ініціативу та відповідальність у плануванні робочого дня.

 

Оцінює власні вчинки та вчинки інших людей.

 

 

 

Вибудовує товариські стосунки з оточуючими людьми.

 

 

Відпочинок і дозвілля

Розуміє необхідність приведення в порядок місця відпочинку.

Враховує думку товаришів при виборі того чи іншого виду відпочинку.

Розуміє базові правила безпечної поведінки.

 

Природа та навколишнє середовище

Цінує та бережливо ставиться до природи.

 

 

Висловлюється про важливість допомоги тваринам та збереження природи.

 

 

Людина

Розуміє наслідки нераціональних дій людини на навколишнє середовище.

Виявляє толерантне ставлення до людей.

Розпізнає позитивні та негативні чинники, що впливають на здоров'я людини.

 

 

 

Розуміє важливість дотримання правил гігієни, рухового режиму та фізичного навантаження.

 

Помешкання

 

 

Розуміє необхідність дотримання чистоти та порядку у власному помешканні.

 

Харчування

 

 

Розрізняє здорову та шкідливу їжу.

Складає просте меню з корисних продуктів.

 

 

 

Раціонально розподіляє кошти під час покупки.

Подорож

Виявляє ціннісне ставлення до природи під час подорожі.

 

Обирає безпечний шлях пересування.

Обирає оптимальний вид транспорту.

Свята й традиції

 

 

 

Розуміє необхідність планування покупок на святкування у межах бюджету.

Школа та шкільне життя

 

Використовує модель поведінки, яка не суперечить правилам шкільного життя.

 

 

Загальні очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (Комунікативна компетентність)

 

Комунікативні види мовленнєвої діяльності

Комунікативні уміння

Рівні та дескриптори володіння іноземною мовою

відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання

 

3 – А,Б класи

 

A1

 

Рецептивні

Сприймання на слух

Розуміє повільне та чітке мовлення з довгими паузами задля полегшення усвідомлення змісту почутого.

 

Розуміє конкретну інформацію (наприклад, про місце або час) у знайомому повсякденному контексті, якщо мовлення повільне та чітке.

 
 

Зорове сприймання

Розуміє дуже короткі, прості тексти, читаючи їх пофразово, впізнаючи знайомі імена, слова та основні фрази, перечитуючи за потреби.

 

Інтеракційні

Усна взаємодія

Взаємодіє у простий спосіб, але комунікація повністю залежить від повторення в уповільненому темпі, перефразування та доповнення.

 

Ставить і відповідає на прості запитання, ініціює і вербально реагує на прості твердження, які стосуються нагальних потреб і дуже знайомих тем.

 

Писемна взаємодія

Запитує та надає особисту інформацію у письмовій формі.

 

 

Онлайн взаємодія

Пише дуже прості повідомлення та онлайн дописи, які складаються з низки коротких речень. Здійснює прості онлайн покупки та робить заявки під наглядом дорослих.

 
 
 

Продуктивні

Усне продукування

Будує прості, здебільшого відокремлені фрази про людей і місця.

 

Писемне продукування

Надає у письмовому вигляді інформацію про себе (наприклад, уподобання, родина, домашні улюбленці), використовуючи прості слова та вирази.

 

Пише прості фрази та речення.

 

 

         Англійська мова

Навчальна програма є рамковою, а відтак не обмежує діяльність учителів у виборі порядку вивчення та змісту кожної теми. Деякі теми можуть вивчатись інтегровано, наприклад, Я, моя родина і друзі + Свята й традиції, Я, моя родина і друзі + Помешкання.

Мовний інвентар є орієнтовним і добирається відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому й не розглядається як окремі лексичні або граматичні теми.

Розпочинаючи вивчення іноземної мови, учні початкової школи ще не достатньо володіють лінгвістичними поняттями рідної мови. Тому граматичні структури засвоюються імліцитно пшляхом сприймання мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях. Більшість граматичного матеріалу вивчається на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища у мовленнєвих зразках, і їм не потрібно пояснювати морфологічні та синтаксичні зв'язки між частинами мови або структурними одиницями, що входять до зразка.

 

3-ий клас

Загальні характеристики ситуативного спілкування

Тематика ситуативного спілкування

Мовний інвентар – лексичний діапазон

Мовленнєві функції

Я, моя родина і друзі

члени родини

числа до 100

вік старших членів родини

місце проживання

щоденні обов’язки

  • привітатися
  • попрощатися
  • вибачитися
  • подякувати
  • представити себе/когось;
  • називати/описувати когось/щось
  • ставити запитання і відповідати на них
  • розуміти та виконувати прості вказівки/інструкції/команди
  • вітати зі святом
  • виражати настрій
  • висловлювати уподобання
  • розуміти інформаційні вказівники

Відпочинок і дозвілля

захоплення

розваги

Людина

зовнішність людини

професії

Помешкання

дім

квартира

моя кімната

умеблювання

Харчування

посуд

назви продуктів

Природа та навколишнє середовище України та країн виучуваної мови

погода та вибір одягу

природні явища

Свята та традиції України та країн виучуваної мови

місяці

місце, дата, час проведення

свята, події

Школа

навчальні предмети

розклад

улюблений предмет

Мовний інвентар – граматика

Категорія

Структура

Clause

there is(n’t)/are(n’t)

Conjunction

basic connectors 'but/and/or'

Determiner

'a/an' with jobs

'some' and 'any' in questions and negative statements

'how' questions for time, measurement, size and quantity

Noun

irregular nouns – plural

‘ ‘s’ for possession

Preposition

basic prepositions of place and direction

Pronoun

object personal pronoun

Verb

present simple for daily routines, facts and states

regular/irregular past simple for finished time

was/were with complement

 

МАТЕМАТИЧНА ГАЛУЗЬ

МАТЕМАТИКА

 

Пояснювальна записка

 

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

- формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;

- розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів,  відношень і закономірностей;

- формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 1 – 4 класах питань нумерації цілих невід’ємних чисел у межах мільйона; формування навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення; ознайомлення на практичній основі зі звичайними дробами; вимірювання величин; оперування величинами.

Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності» спрямована на формування в учнів уявлень про математичні вирази – числові та зі змінною; рівності і рівняння; числові нерівності та нерівності зі змінною; про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Ця змістова лінія є пропедевтичною до вивчення алгебраїчного матеріалу.

Змістова лінія «Геометричні фігури» націлена на розвиток в учнів просторових уявлень; формування здатності розрізняти геометричні фігури за їх істотними ознаками; формування практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. Ця змістова лінія має пропедевтичний характер.

Змістова лінія «Робота з даними» передбачає ознайомлення учнів на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» спрямована на формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, що розв’язуються із застосуванням математичних методів, на матеріалі сюжетних, геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростіших навчальних досліджень.

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності; організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.

 

3 клас

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Числа, дії з числами. Величини

відтворює послідовність чисел у межах тисячі;

читає і записує числа, утворює числа різними способами;

визначає розрядний склад трицифрового числа;

визначає загальну кількість сотень, десятків, одиниць у числі;

подає числа у вигляді суми розрядних доданків;

порівнює числа різними способами;

виконує додавання та віднімання, множення і ділення на основі нумерації чисел;

 

володіє навичкою усного додавання і віднімання круглих чисел;

обчислює усно зручним для себе способом;

володіє навичкою письмового додавання і віднімання чисел у межах 1000;

прогнозує результат додавання та віднімання, перевіряє правильність обчислень;

 

розуміє сутність арифметичних дій множення і ділення;

застосовує в обчисленнях переставний закон множення, взаємозв’язок між діями множення і ділення; правила множення і ділення з числами 1 і 0, ділення рівних чисел, множення на 10;

володіє навичкою табличного множення і ділення;

 

володіє навичкою позатабличного множення і ділення чисел у межах тисячі;

виконує ділення з остачею; розуміє, що остача має бути меншою за дільник; перевіряє правильність ділення з остачею;

застосовує прийоми раціональних обчислень;

прогнозує результат множення і ділення, перевіряє правильність обчислень;

 

розуміє сутність кратного порівняння чисел;

обчислює результат кратного порівняння чисел;

знаходить число, яке у кілька разів більше/менше за дане;

 

застосовує в обчисленнях правила знаходження невідомих компонентів арифметичних дій;

 

розуміє спосіб утворення частини як однієї з кількох рівних частин цілого;

розуміє поняття чисельник і знаменник дробу;

читає і записує частини у вигляді дробу з чисельником 1;

порівнює дроби з чисельником 1 за допомогою засобів наочності;

застосовує в обчисленнях правило знаходження частини від числа та числа за  величиною його частини

 

знає одиниці вимірювання довжини (сантиметр, дециметр, метр); маси (кілограм, центнер), місткості (літр); часу (доба, тиждень, година, хвилина, секунда), проміжки часу (місяць, рік) та співвідношення між ними; користується знанням співвідношень між величинами у навчально-пізнавальних і практичних ситуаціях;

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість, час;

обирає доцільну мірку для вимірювання величини;

користується для вимірювання величин інструментами, приладами та іншими засобами;

перетворює величини, виражені в двох одиницях найменувань;

виконує арифметичні дії з іменованими числами;

 

визначає в навчальних і практичних ситуаціях групи взаємопов’язаних величин;

розуміє, що ситуація купівлі – продажу описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: ціна, кількість, вартість;

розуміє, що робота описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: продуктивність праці, час роботи, загальний виробіток;

застосовує для розв’язування практичних задач правила знаходження однієї з величин за двома відомими іншими;

користується знанням залежності між величинами у навчальних і практичних ситуаціях, прогнозує очікуваний результат; зіставляє одержаний результат із прогнозованим;

 

розуміє сутність периметра многокутника;

користується формулою обчислення периметра прямокутника (квадрата) в навчальних і практичних ситуаціях

 

Нумерація чисел у межах тисячі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додавання і віднімання чисел у межах 1000.

 

 

 

 

 

 

Множення і ділення чисел. Табличне множення і ділення.

Особливі випадки множення і ділення.

 

 

 

 

Позатабличне множення і ділення.

 

 

 

 

 

 

 

Відношення кратного порівняння.

Збільшення або зменшення числа у кілька разів.

 

 

Знаходження невідомого компоненту множення і ділення.

 

Частини величини. Дріб з чисельником 1.

Порівняння дробів з чисельником 1. Знаходження частини від числа. Знаходження числа за величиною його частини.

 

 

 

 

Величини: довжина, маса, місткість, час.

Дії з величинами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Групи взаємопов’язаних величин.

Взаємопов’язані величини, які характеризують ситуацію купівлі – продажу; роботу.

Залежність величин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Периметр многокутника.

Периметр прямокутника (квадрата).

Вирази, рівності, нерівності, рівняння

читає і записує математичні вирази, подані в текстовій формі, з використанням математичних символів;

встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами;

розрізняє істинні та хибні числові рівності й нерівності;

знаходить значення числового виразу та буквеного виразу із заданим значенням букви;

застосовує правила порядку виконання дій під час обчислень значень виразів без дужок та з дужками;

 

розуміє сутність понять «рівняння», «розв’язок рівняння»;

розв’язує рівняння на основі правил знаходження невідомого компоненту арифметичної дії та іншими способами;

 

розрізняє числові нерівності та нерівності зі змінною;

знаходить окремі розв’язки нерівності зі змінною зручним для себе способом

 

Математичні вирази: числові і буквені.

Числові рівності і нерівності.

Правила порядку дій у числових виразах.

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння. Розв’язок рівняння.

 

 

 

 

Нерівності зі змінною. Розв’язки нерівності зі змінною.

Геометричні фігури

співвідносить реальні об’єкти з моделями геометричних фігур;

називає елементи геометричних фігур;

моделює геометричні фігури;

будує прямокутник/квадрат;

розрізняє коло і круг, позначає на рисунку елементи кола і круга (центр, радіус, діаметр);

будує за допомогою циркуля коло

 

Геометричні фігури на площині і у просторі.

Математичні задачі і дослідження

розв’язує прості і складені сюжетні задачі, задачі з геометричним змістом, компетентнісно зорієнтовані задачі;

розв’язує задачі на знаходження четвертого пропорційного, на подвійне зведення до одиниці, на спільну роботу;

складає вираз до задачі з буквеними даними;

розв’язує прості задачі на визначення тривалості події;

розуміє сутність процесу і складає обернені задачі до даної задачі;

 

 

створює допоміжну модель задачі різними способами;

обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання задачі;

планує розв’язування /розв’язання задачі;

створює математичну модель задачі;

перевіряє правильність розв’язку задачі: складає і розв’язує обернену задачу, розв’язує задачу іншим способом тощо;

складає сюжетні задачі;

 

виконує елементарні дослідження математичних залежностей з допомогою вчителя;

використовує досвід математичної діяльності під час виконання дослідницьких завдань міжпредметного характеру, роботи над навчальними проектами, у проблемних ситуаціях повсякденного життя

 

Прості та складені сюжетні задачі.

Типові задачі.

Задачі геометричного змісту. Компетентнісно зорієнтовані задачі.

Задачі з буквеними даними.

Задачі і дослідження на визначення тривалості події, часу початку та закінчення.

Обернені задачі.

 

 

Процес розв’язування задачі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальні дослідження.

Робота з даними

читає нескладні таблиці, зчитує дані з графів, схем, діаграм;

обирає дані, необхідні і достатні для розв’язання проблемної ситуації;

вносить дані до таблиць;

користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач

Виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Додаткові теми:

Раціональні способи позатабличного множення і ділення.
Ознаки подільності на 2 та 5. Ознака подільності на 10.
Розв’язування рівнянь, в яких права частина або один з компонентів поданий  числовим виразом.
Розв’язування рівнянь, в яких один з компонентів поданий виразом зі змінною.
Розв’язування нерівностей зі змінною.
Складені задачі, що містять збільшення або зменшення числа на/у кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі.
Складені задачі з буквеними даними.
Розв’язування складених сюжетних задач алгебраїчним методом.

Нестандартні задачі. «Магічні фігури».

Добудовує лінійні діаграми.

 

 

ПРИРОДНИЧА, ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА, СОЦІАЛЬНА ТА ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА ОСВІТНІ ГАЛУЗІ

«Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»

 

Пояснювальна записка

 Зазначені освітні галузі можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина» (людина – частина природи і суспільства, пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей» (соціальні ролі (школяр, член сім’ї і громади), стандарти поведінки в сім'ї, в школі, в громадських місцях; моральні норми; навички співжиття і співпраці, соціальні зв’язки між людьми у процесі виконання соціальних ролей);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства і громадянина України. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (Земля – спільний дім для всіх людей; толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв; залежність стану довкілля від поведінки всіх людей);

«Природа» (різноманітність природи; методи дослідження  природи; нежива і жива природа; звязки у природі; природа Землі; природа України).

«Людина і природа» (взаємозв'язки людини і природи; використання людиною природничих знань, матеріалів, виробів і технологій; відповідальна діяльність людини у природі; правила поведінки в природі; участь дітей в природоохоронній діяльності).

Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу.

Педагогічна стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності.

На основі Типової програми вчитель може створювати різні варіанти інтегрованої програми за таким алгоритмом:

˗        визначення цілей навчання;

˗        створення картки понять з інших предметів (асоціативної павутинки, курсів, галузей, які допоможуть досягти цілей);

˗        структурування програми за темами;

˗        вибір діяльності учнів, яка забезпечить інтегроване навчання;

˗        розроблення показників досягнення очікуваних результатів.

Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от:

˗        дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне – відмінне, до якого цілого воно належить);

˗        дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?);

˗        дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно – наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення).

 

 

 

 

 

 

 

 

3 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Зміст навчання

Людина

знає, що спільного та чим відрізняється людина від інших живих істот (мислення, мова, праця, спілкування і взаємодія з іншими людьми)

розповідає про частини тіла людини, їх значення; правила догляду за ними;

володіє найпростішими гігієнічними навичками, навичками самообслуговування

Людина – частина природи і суспільства.

Організм людини.

Частини тіла людини та їх функції.

Турбота про здоров’я. Гігієнічні навички. Навички самообслуговування.

називає умови здорового способу життя (харчування, турбота про здоров’я, уникнення шкідливих звичок);

пояснює, як змінюється людина упродовж життя, наводить приклади з власного досвіду;

пояснює, як суспільні групи (сім’я, дитячий колектив, друзі) впливають на розвиток людини

Розвиток людини протягом життя: від малюка до дорослої людини.

Здоровий спосіб життя, турбота про здоров’я.

 

виявляє інтерес до своєї зовнішності,

розповідає про себе, свої захоплення;

прагне до акуратності

розпізнає риси характеру і дає їм оцінку;

називає риси характеру, які сприяють і ті, що заважають досягненню успіху в житті, спілкуванню з іншими;

пояснює, як досягнення мети залежить від наполегливості й старанності

 

 

Зовнішність людини.

Риси характеру, які сприяють досягненню успіху в житті, забезпечують дружні взаємини з іншими, повагу (чесність, працьовитість, щедрість, чемність, чуйність).

Риси характеру, що заважають досягненню успіху, спілкуванню

(лінощі, неуважність, байдужість, нетовариськість).

Пізнання себе, своїх можливостей, здорова і безпечна поведінка.

володіє прийомами планування робочого часу, тренування уваги, пам’яті;

підтримує порядок на робочому місці;

виявляє пізнавальну активність на уроках;

співпрацює і взаємодіє з іншими у різних  ситуаціях (навчання, гра)

Навчання як складова життєвого успіху.

Уміння вчитися.

Планування робочого часу.  Взаємодія та співпраця з іншими.

Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння).

  • Тренування уваги, пам’яті (прийоми, алгоритми, вправи).

 

Людина серед людей

називає правила поведінки у сім’ї, школі, громаді;

розуміє почуття відповідальності перед родиною

 

Сім’я. Склад сім’ї. Історія роду.

Розподіл прав і обов’язків у сім’ї.

Дозвілля у сім’ї.

Родинні стосунки між поколіннями.

Небезпечні ситуації в школі, вдома, на вулиці.

Турбота про тих, хто її потребує.

пропонує вирішення посильних проблем школи, громади;

співпрацює і взаємодіє з іншими у збереженні традицій школи;

долучається до корисних справ у класі, школі;

виявляє інтерес до пізнання і збереження традицій школи;

пізнавальну активність на уроках;

розуміє переваги доброго ставлення до інших на прикладах вияву таких якостей: чесність, доброзичливість, подільчивість, працьовитість, ввічливість на противагу хитрощам, байдужості, жадібності, лінощам, безкультурності;

вирішує конфлікти мирним шляхом;

дотримується правил шкільного розпорядку; правил поведінки під час шкільних і громадських заходів

Школа. Правила шкільного розпорядку.

Історія рідної школи.

Збереження традицій.

Ставлення до інших (товаришування, спільна гра, праця, навчання у групах, у класі.

Моральні норми.

 

 

 Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння).

  • Моделювання способів поведінки чуйного ставлення до старших та інших членів сім’ї.
  • Моделювання способів вирішення конфліктних ситуацій (з опорою на літературні твори, ситуації реального життя)

називає об’єкти громадського простору своєї місцевості;

демонструє ставлення до приватної власності своєї та інших як до цінності; аргументує неприпустимість порушення приватного простору;

бере участь в обговоренні правил поведінки у громадському транспорті, кінотеатрі, бібліотеці та ін., аргументує їх доцільність на прикладах

 

Приватний і громадський простір.

Правила поведінки у громадських місцях.

 

 Практичні роботи

  • Обговорення правил поведінки, прийнятих у класі, школі, місцевій громаді.
  • Моделювання (інсценізація) поведінки у громадських місцях (з опорою на літературні твори, ситуації реального життя).

Людина у суспільстві

усвідомлює свою належність до українського суспільства; необхідність толерантних взаємин між людьми;

має уявлення про державну символіку України; свою приналежність до України;

ділиться з іншими інформацією про права кожної дитини (право на навчання, медичну допомогу, відпочинок, захист від жорстокого поводження);

виявляє інтерес до пізнання минулого і сучасного України; участі у відзначенні пам’ятних подій, державних і народних світ;

розпитує старших і збирає інформацію про свій край, про минуле, історії назв;

володіє навичками поводження в урочистих ситуаціях, у пам’ятних місцях;

розуміє сутність правопорушень як порушень прав інших людей; міркує на цю тему, наводить приклади;

обґрунтовує необхідність відповідати за свої вчинки; встановлює взаємозв’язки у соціальному житті (між вчинком і наслідком, порушенням правил і відповідальністю);

передбачає наслідки своїх вчинків;

розповідає про значення праці людей різних професій для країни;

усвідомлює: себе громадянином України;

виявляє патріотичні почуття, шанобливе ставлення до символів держави традицій і звичаїв твого краю

Людина – частина суспільства. Сім’я, дитячий колектив, друзі.

Залежність людей один від одного. Взаємодопомога.

Суспільство як єдність людських спільнот, їх різноманітність.

Стосунки людей у суспільстві.

Україна – незалежна держава.

Символи держави: Герб, Прапор, Гімн, державна мова їх значення.

Права та обов’язки громадян.

Пам’ятні події, державні й народні свята, їх історія.

Праця людей різних професій. Знання й уміння необхідні для опанування цих професій.

Господарська діяльність людей твого краю.

Славетні українці.

Правила поведінки у пам’ятних місцях, під час урочистих заходів.

Права людини.

Взаємозв’язки між вчинком і наслідком.

Правопорушення як порушення прав інших.

Сучасні народні ремесла твого краю.

Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння).

  • Створення альбому, портфоліо або облаштування тематичної виставки «Ми – громадяни України» (зображення символів, листівки, світлини).
  • Розв’язання прогностичних задач «Що буде, якщо … »  (ситуації правопорушень)

Людина і світ

має уявлення про різноманітність народів у світі, їхніх культур і звичаїв;

наводить приклади звичаїв інших народів, світових досягнень; співробітництва країн;

обґрунтовує необхідність толерантного ставлення до різноманітності культур і народів світу;

виявляє інтерес і повагу до різних культур і звичаїв незалежно від зовнішності, мови, належність до інших культур

 

Земля – спільний дім для всіх людей.

Україна на карті світу.

Україна – європейська держава.

Різноманітність народів у світі.

Співробітництво країн у питанні збереження природи, обміну культурою, товарами, безпечного життя, запобігання стихіям. Винаходи  людства.

Славетні українці, їхній внесок у світову науку, культуру, спорт

Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння).

Дослідження «Що в моєму домі вироблено в інших країнах», складання мапи маршруту цих товарів (на плакаті тощо).

Проект «Славетні українці». Накопичення даних про відомих українців із різних сфер життя (мистецтво, спорт, наука) та їх представлення у різних формах (тексти, світлини, розповіді та ін.

Природа

наводить приклади тіл і явищ природи;

розрізняє і називає тіла неживої і живої природи; тіла природи і ті, що створила людина;

складає перелік тіл неживої/живої природи на основі власних спостережень;

виявляє у природному оточенні тіла неживої і живої природи, встановлює зв’язки між ними;

описує явища природи, висловлює своє враження від них;

розповідає про явища природи, що вивчалися і/або які доводилось спостерігати

Природа – частина навколишнього світу.

Поняття про тіла та явища природи.

Нежива і жива природа, зв’язки між ними.

Явища природи (листопад, туман, вітер, світанок, зміна пір року, відліт птахів тощо).

 

називає джерела інформації про природу;

розрізняє і використовує обладнання для дослідження природи;

співвідносить органи чуття/обладнання для вивчення природи  з інформацією, отриманою з їх допомогою;

пояснює необхідність вивчення природи;

здійснює пошук та аналіз інформації про тіла/явища природи у різних джерелах (виданнях природничого змісту, інтернет-ресурсах тощо), в тому числі з використанням технічних приладів і пристроїв;

виділяє головне в інформації природничого змісту, висловлює враження щодо неї;

презентує інформацію про природу у вигляді повідомлення, малюнку, схеми, презентації тощо;

проводить спостереження тіл і явищ у найближчому природному оточенні за планом, фіксує результати, презентує їх; 

ставить і відповідає на запитання щодо дослідження тіла/явища природи;

аналізує основні кроки дослідження, передбачені планом, пропонує власні ідеї;

формулює припущення і перевіряє їх у ході дослідження за наданим або самостійно складеним планом;

визначає самостійно або у групі, що необхідно для проведення дослідження (обладнання, інформація тощо);

виконує самостійно/у парі/у групі дослідження тіла/явища природи за планом/інструкцією

(об’єкти дослідження обирає самостійно або надаються вчителем);

обговорює у парі/групі і презентує результати дослідження у різний спосіб (схеми, фото- чи відеозвіти, презентації, моделі та інші);

 формулює з допомогою вчителя висновок за результатами виконання дослідження;

аналізує виконання дослідження, виявляє помилки, пропонує способи їх виправлення, називає чинники успіху;

 робить висновок: нові знання про природу можна отримати із різних джерел, зокрема у результаті проведення досліджень;

виявляє емоційно-ціннісне ставлення до природи та її вивчення, повагу до себе та інших виконавців спільного дослідження

Дослідження природи.

 

Значення дослідження природи.

Джерела інформації про природу.

Способи представлення інформації про природу .

Дослідження як джерело знань про природу.

Спостереження, вимірювання, експеримент.

Обладнання для вивчення

природи.

Основні кроки під час дослідження тіла/явища природи: визначення мети, планування і виконання дій за планом, формулювання висновку.

 

 

Аналіз проведеного дослідження.

Моделювання у вивченні природи.

 

Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння)

  • Ознайомлення з джерелами інформації про природу (паперові видання природничого змісту, географічні карти, колекції мінералів, гербарії, аудіо- і відеозаписи, Інтернет-ресурси та ін.)
  • Проведення вимірювань (обєкт вимірювання обирає учень або визначає вчитель)
  • Вправляння у розумінні інструкцій щодо проведення дослідження тіла/явища природи
  • Вправляння у складанні плану спостереження/експерименту.
  • Спостереження тіла/явища природи (обєкт спостереження обирає учень або визначає вчитель)
  • Ведення «Щоденника спостережень за природою»
  • Дослідження тіла/явища природи (обєкт дослідження обирає учень або визначає вчитель)
  • Вивчення природи за допомогою моделей (акваріум, глобус, тощо).

наводить приклади речовин;

виявляє у своєму оточенні тіла неживої природи і класифікує їх за певними ознаками (формою, кольором, станом тощо);

досліджує глину, крейду, молоко, повітря або інші тіла неживої природи і робить висновок про їхні властивості (колір, стан, твердість, прозорість, текучість, плавучість, крихкість, сипкість та інші);

порівнює тіла неживої природи за зовнішніми ознаками/на основі досліджених властивостей;

досліджує за інструкцією властивості речовин (води, заліза, цукру, кухонної солі,  крохмалю);

застосовує знання про основні дії під час дослідження властивостей тіл і речовин;

Нежива природа.

 

Різноманітність тіл неживої природи.

 

Властивості тіл неживої природи (на прикладі глини, крейди, молока, повітря).

 

 

 

Уявлення про речовини.

Властивості і застосування речовин (на прикладі води, заліза, цукру, крохмалю,  природного газу, кухонної солі).

Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння)

  • Дослідження властивостей тіл неживої природи (за вибором учнів/вчителя).
  • Дослідження властивостей речовин (за вибором учнів/вчителя)

Дослідження розчинності у воді речовин, що використовуються у побуті (харчової солі, крохмалю, питної соди)

 

наводить приклади водойм, гірських порід,  корисних копалин та їх використання;

розпізнає і називає гірські породи (пісок, глину, вапняк, граніт),  корисні копалини у колекціях; складає розповідь про поширення води на планеті, використання води людиною, значення повітря для рослин, тварин, людини;

пояснює значення води у природі; зміни станів води; значення гірських порід і корисних копалин у добробуті людини; необхідність охорони водойм і догляду за ґрунтом;

описує способи очищення води  і практикує деякі з них  (відстоювання, фільтрування);

досліджує у парі/у групі властивості повітря; властивості ґрунту, гірських порід, складає колекції;

ділиться інформацією з іншими щодо вживання достатньої кількості води щодоби,  користі прогулянок на свіжому повітрі;

моделює кругообіг води у природі;

застосовує знання для економного використання води у побуті;

виявляє шану до традицій українського народу у ставленні до води, повітря, ґрунту

Вода у природі. 

Різноманітність водойм.

Три стани води.

Колообіг води у природі.

Очищення води.

Властивості повітря.

Гірські породи, їхні властивості.

Корисні копалини: види, використання і охорона.

Ґрунт. Склад і утворення ґрунту.

Догляд за ґрунтом.

Значення води, повітря і ґрунту у природі і діяльності людини.

Охорона води,  повітря, ґрунтів.

Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння)

  • Способи очищення води.
  • Спостереження дослідів, які демонструють властивості повітря.
  • Ознайомлення з гірськими породами і корисними копалинами.
  • Порівняння властивостей гірських порід (за вибором учнів/учителя).
  • Дослідження складу і властивостей ґрунту.

 

має уявлення про організми – тіла живої природи: рослини, тварини, гриби, бактерії;

називає ознаки рослин і тварин, органи рослин і тварин,  умови, необхідні для життя різних організмів (рослин, тварин, людини); природні угруповання; заходи охорони рослин і тварин;

наводить приклади рослин і тварин Червоної книги України, пояснює необхідність їх охорони;

описує значення води, повітря, світла, тепла для організмів; поведінку тварин на основі власних спостережень та інформації, отриманої з додаткових джерел; вплив сезонних і добових змін на життя рослин, поведінку тварин; роль організмів у природі; свою участь в охороні рослин і тварин;

розпізнає і називає рослини, тварин, гриби різних груп (по 2-3 представники);

виявляє та описує пристосування рослин і тварин  до умов існування;

порівнює і класифікує рослини, тварин за певними ознаками;

співвідносить рослини і тварин (на зображеннях, у колекціях тощо) з умовами їх існування;

моделює взаємозв’язки між рослинами і тваринами,  організмами і навколишнім середовищем;

досліджує умови, необхідні для росту і розвитку рослин;

спостерігає та описує розвиток молодих рослин, які вирощено з різних частин рослини (насінини,  бульби, живця, пагона); поведінку тварин;

доглядає за рослиною (-ами)/твариною(-ами) і ділиться своїм досвідом з іншими;

робить висновок про зв’язки організмів між собою і з неживою природою,

виявляє емоційно-ціннісне ставлення до представників живої природи, піклується про них

Жива природа.

 

Організми – тіла живої природи.

Рослини, тварини, гриби, бактерії.

Середовища існування організмів.

Органи рослин і тварин.

Різноманітність рослин. Розмноження і розвиток рослин.

Загальне уявлення про основні групи тварин: комахи, риби, земноводні,  плазуни, птахи, звірі.

Дихання, живлення, рух, розмноження тварин.

Поведінка тварин.

Умови, необхідні для життя рослин і тварин. Догляд за рослинами і тваринами.

Гриби і бактерії.

Роль рослин, тварин, грибів, бактерій, природних угруповань у природі й житті людини.

Природні угруповання: ліс, луки, ставок, річка, море. Різноманітність організмів в угрупованнях,  зв’язки між ними і з неживою природою.

Охорона рослинного і тваринного світу. Червона книга

 

Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння)

  • Виявлення пристосування рослин до певних умов існування.
  • Виявлення пристосування тварин до способу життя.
  • Розмноження рослин частинами їхнього тіла.
  • Спостереження розвитку рослини, яку вирощено з різних частин

          рослини (насінини,  бульби, живця, пагона)

  • Дослідження умов росту рослин.
  • Спостереження за поведінкою тварин.

Моделювання зв’язків організмів між собою і з середовищем існування

Людина і природа

наводить приклади матеріалів та їх використання, технологій і винаходів людства, аналізує їх вплив на життя людини і природу;

дізнається з різних джерел про професії, пов’язані з діяльністю людини у природі;

 обговорює використання людиною енергії води і повітря, переваги і ризики цього;

пояснює роль природи у житті людини;

характеризує способи збереження й охорони природи на планеті;

висловлює і аргументує свою позицію щодо зв’язків людини і природи;

ідентифікує вивчені матеріали у виробах;

досліджує властивості матеріалів;

долучається до природоохоронних заходів і ділиться інформацією про них з іншими;

пропонує способи повторного використання речей, економного використання води, електроенергії, зменшення витрат тепла в оселі;

дотримується правил безпечної поведінки у природі (у лісі, на воді тощо);

оцінює власну поведінку і поведінку інших людей у природі;

розуміє цінність природи для життя людей, залежність якості життя людей від стану навколишнього середовища;

бережливо ставиться до природи

Взаємозв’язки людини і природи.

 

Людина – частина природи

Роль природи у житті людини.

Умови, необхідні для життя людини.

Вплив людини на природу.

Професії, пов’язані з діяльністю людини у природі.

Властивості і використанння матеріалів.

Поняття про техніку і технології.

Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

Правила поведінки у природі. Ощадливе використання ресурсів.

Охорона природи.

Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння)

  • Ознайомлення з різноманітністю матеріалів і виробів з них
  • Дослідження властивостей матеріалів (за вибором учнів/учителя)
  • Спостереження впливу діяльності людини на природу (на матеріалі своєї місцевості).
  • Складання пам’ятки ощадливого використання води і електроенергії у побуті.
  • Повторне використання матеріалів і речей у побуті.

Правила безпечної поведінки у природному середовищі (моделювання та аналіз ситуацій перебування у природі).

     

 

ТЕХНОЛОГІЧНА ГАЛУЗЬ

ДИЗАЙН І ТЕХНОЛОГІЇ

 

Пояснювальна записка

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через інтегрований курс «Дизайн і технології».

Мета – цілісний розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем, культурного й національного самовираження.

Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:

- формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;

- сприяння розвитку естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-ужитковому мистецтві;

- набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в різних матеріалах;

- вироблення навичок раціонального використання матеріалів, безпечного застосування традиційних та сучасних технологій;

- формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань інтегрованого курсу «Дизайн і технології» здійснюється за змістовими лініями, які відображають структуру розвитку особистості та завершеного циклу проектно-технологічної діяльності: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Змістова лінія «Інформаційно-комунікаційне середовище» забезпечує розвиток асоціативно-образного та критичного мислення, оволодіння базовими знаннями у партнерській взаємодії, що формують цілісне уявлення про виробничу сферу людської діяльності, а також є підґрунтям для реалізації творчого потенціалу учнів під час засвоєння навчального матеріалу наступних змістових ліній, які структуровані за способами інтегрованої проектно-технологічної діяльності.

Змістова лінія «Середовище проектування» спрямована на розвиток аналітичного, просторового та творчого мислення, уміння працювати в команді, створення умов для оволодіння елементами дизайну: виявлення проблем, продукування ідей, вибору соціально і особистісно значущих об’єктів проектування; виконання елементарних графічних зображень; добір матеріалів для виготовлення виробу за їх властивостями; експериментування з матеріалами і технологіями для реалізації власних ідей; планування технології послідовності виготовлення виробу.

Змістова лінія «Середовище техніки і технологій» передбачає розвиток логічного та алгоритмічного мислення, психомоторних здібностей, здатності до координування дій і взаємодопомоги; навичок організації робочого місця, безпечної праці з ручними, механічними інструментами й пристосуваннями; умінь поетапного виготовлення виробів з використанням традиційних та сучасних технологій, раціональної обробки різних матеріалів.

Змістова лінія «Середовище соціалізації» спрямована на розвиток емоційного інтелекту; оцінювання і самооцінювання процесу та результатів власної або спільної проектно-технологічної діяльності; розвиток здатності презентувати освітні результати, обговорювати їх з іншими, ефективно використовувати створені вироби; формування досвіду доброчинної діяльності, підприємливості, гостинності; виконання трудових дій у побуті, розвиток прагнення якісно і безпечно облаштовувати свій життєвий простір.

Програма надає можливість розв’язувати реальні життєві проблеми, реалізовувати інтегративні та творчі можливості проектно-технологічної діяльності, встановлювати взаємозв’язки з іншими освітніми галузями, співпрацювати з експертами різних професійних сфер за межами школи.

Інтегрований курс «Дизайн і технології» може цілісно реалізовувати завдання технологічної та інформатичної галузей. У такому разі, на його вивчення надається 70 навчальних годин на рік (2 н. г. на тиждень). Цифрові пристрої та комп’ютерні технології використовуються на різних етапах навчання, під час документування й оцінювання процесу створення виробу та його результатів.

Навчальний матеріал вибудовується навколо актуальних освітніх тем. Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів проектно-технологічної діяльності вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність.

Обов’язковою умовою проведення занять є виготовлення корисного виробу – індивідуально, в парі або в групі, оцінювання і презентація освітніх результатів. Увага акцентується на організації робочого місця, правилах внутрішнього розпорядку, безпеці праці та санітарних норм.

 

3 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст освіти

Інформаційно-комунікаційне середовище

розрізняє предмети побуту в традиційному і сучасному інтер’єрі;

вибирає і аналізує конструкцію обраного предмета побуту для виготовлення макету;

створює поетапно макет предмета побуту за зображеннями, зразком, описом або власним задумом;

 

пояснює культурне розмаїття українського суспільства, місцеві традиції;

визначає кольорову гамму та особливості побудови й розташування орнаментів на взірцях декоративно-прикладного мистецтва;

впорядковує орнаменти за кольоровою гамою та видами (геометричні, рослинні, зооморфні, антропоморфні);

аналізує інформацію з різних джерел (підручник, фотографії, каталоги, посібники, комп’ютерні програми, Інтернет-ресурси, музеї, фільми тощо);

розробляє або добудовує орнамент з самостійно вибраних матеріалів;

 

досліджує властивості тканих і нетканих матеріалів на дотик та візуально;

розрізняє види тканих і нетканих матеріалів натурального походження (рослинного і тваринного) та способи їх виготовлення;

виготовляє виріб з тканих і нетканих матеріалів, зокрема вторинних (лялька-мотанка, іграшки з фетру тощо);

 

розрізняє та використовує креслярські інструменти та лінії;

вимірює розміри предметів за допомогою лінійки;

виконує розгортку об’ємних фігур, зокрема з використанням цифрових пристроїв;

експериментує, добудовуючи виготовлені розгортки за потреби та бажанням;

розробляє макет об’ємних фігур індивідуально або в групі

Предмети побуту в інтер’єрі.

Макетні матеріали (папір, картон, пінопласт, дріт, пластилін, фольга тощо). Макетування предметів побуту.

 

Приклади орнаментів декоративно-прикладного мистецтва за регіонами України. Зустрічі з майстрами. Обговорення вражень. Створення орнаменту з різних матеріалів (картон, папір, пластилін, глина, крупи, насіння, тканина, нитки, блискітки, бісер тощо).

 

 

 

 

Ткані і неткані матеріали натурального походження (тканина, нитки, повсть, фетр, трикотаж тощо). Ляльки-мотанки в українській культурі.

 

 

 

Креслярські інструменти та лінії. Конструктори, навчальні набори з різних матеріалів (деревинних, металевих, синтетичних тощо), зокрема виготовлені власноруч. Макетування об’ємних фігур

Середовище проектування

досліджує проблеми та потреби у створенні виробів;

вибирає об’єкт проектування із низки запропонованих або власних ідей;

розробляє план реалізації задуму в матеріалі та критерії оцінювання майбутнього виробу;

 

аналізує моделі, подібні обраному виробу (моделі-аналоги) для продукування нових ідей;

розрізняє і використовує формат композиції (горизонтальний, вертикальний), симетричні й асиметричні форми, рівновага, спектр кольорів, теплі і холодні кольори та відтінки;

виконує завдання з продовженням: добудовує, домальовує, удосконалює або розробляє композицію виробу (засобами малюнку, ескізу, макету), зокрема з використанням цифрових пристроїв;

застосовує творчі методи проектування –переносить форми природних і рукотворних об’єктів на власну модель (метод біоніки);

описує модель спроектованого виробу;

добирає матеріал для виготовлення спроектованого виробу;

розраховує орієнтовні витрати на виготовлення виробу;

 

планує послідовність технологічних операцій для виготовлення змодельованого виробу (пласкої та об’ємної форми)

Обґрунтування виявленої проблеми та вибору об’єкта проектування. Комунікативна взаємодія.

 

 

 

Дизайнерське проектування – моделювання та конструювання.

Експериментування з використанням різних матеріалів, симетричних й асиметричних форм, спектру кольорів. Добір матеріалів. Розрахунок витрат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Технологічна послідовність виготовлення виробу

Середовище техніки і технологій

розрізняє види ручних та механічних інструментів і пристосувань;

працює з інструментами й пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів і норм санітарії;

 

 

виготовляє поетапно виріб за інструкцією з визначеною послідовністю самостійно або спільно з по-окремим розподілом частин роботи;

розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів, трафаретів або креслярських інструментів та вирізує їх;

обробляє деталі виробу за потреби;

застосовує рухомі і нерухомі, роз’ємні і нероз’ємні зєднання;

удосконалює технологію виготовлення виробу за потреби;

виготовляє деталі виробу із використанням традиційних та сучасних технологій обробки матеріалів (витинка, вишивка, плетіння, мозаїка, пап’є-маше, скрапбукінг та ін.);

 

раціонально використовує час та матеріали, зокрема і вторинні;

аналізує свої помилки, по-можливості виправляє їх

Безпечна робота з ручними та механічними (дирокол, степлер, струбцина, лещата тощо) інструментами й пристосуваннями.

 

Виготовлення виробу за інструкційними картками з описом або графічними зображеннями. Рухомі і нерухомі, роз’ємні і нероз’ємні зєднання.

Технологічні операції обробки різних матеріалів (деревинні, пластик, пластмаса, текстильні, вторинні тощо)

 

 

 

 

 

 

Раціональне використання часу та матеріалів, зокрема вторинної переробки

Середовище соціалізації

обговорює корисність, естетичність та якість індивідуально або спільно створених виробів;

готує презентацію та рекламу, зокрема з використанням цифрових пристроїв;

презентує результати власної або спільної проектно-технологічної діяльності;

виявляє  повагу до авторства власних робіт та інших осіб;

оцінює свою комунікативну діяльність, досягнення, труднощі;

 

долучається спільно з рідними та друзями до доброчинної діяльності в групах із власноруч створеними виробами;

дотримується правил спільної роботи в групі;

обґрунтовує потребу допомагати іншим,  робити корисні справи, подарунки, бережливо ставитися до природного середовища;

виявляє толерантність, милосердя, повагу до інших;

 

розрізняє професії за сферами життєдіяльності;

 

пояснює правила догляду за взуттям;

уміє правильно складати одяг, розвішувати його на плічках;

лагодить нескладні пошкодження іграшок за потреби;

вирощує кімнатні рослини для класного приміщення або інших потреб;

аналізує послідовність приготування різних видів бутербродів та їх користь для здоров’я;

складає серветки для святкового столу різними способами

Соціальна цінність виконаного індивідуального або колективного проекту.

Презентація досягнень з використанням різних форм.

 

 

 

 

Діяльність в групах та середовищі. Доброчинна діяльність для задоволення потреб оточуючих та навколишнього середовища.

 

 

 

Світ професій.

 

Побутове самообслуговування. Догляд за власним одягом та взуттям, домашніми тваринами, рослинами. Види бутербродів. Складання серветок різними способами

 

ІНФОРМАТИЧНА  ГАЛУЗЬ

ІНФОРМАТИКА

 

Пояснювальна записка

Метою інформатичної освітньої галузі є формування у здобувача освіти інформаційно-комунікаційної та інших ключових компетентностей, здатності до розв’язання завдань з використанням цифрових пристроїв та інформаційно-комунікаційних технологій  для розвитку критичного, аналітичного, синтетичного, логічного мислення, реалізації творчого потенціалу, формування активної, відповідальної, безпечної та етичної діяльності в інформаційному суспільстві.

Головними завданнями є формування умінь

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за змістовими лініями «Інформація. Дії з інформацією», «Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією», «Об’єкт. Властивості об’єкта», «Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання» «Алгоритми»

Змістова лінія «Інформація. Дії з інформацією» базується на розумінні дитиною поняття «інформація».  Здобувачі освіти мають уміти наводити приклади інформації, властивостей інформації, форм подання та дій з інформацією з повсякденного застосування, ефективно використовувати інформацію. Поняття інформації, її властивостей, форм подання та використання у навчальному процесі розширюється і доповнюється на кожному етапі навчання. Таким чином забезпечується поступове нарощування складності матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення, що сприяє формуванню ключових та предметної компетентностей і способів діяльності на вищому рівні узагальнення.

Змістова лінія «Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією» передбачає формування уявлення про те, що людина в житті постійно зустрічається з інформацією, працює з нею та може використовувати при цьому сучасні засоби ІТ з умінням захистити свій інформаційний простір. Для практичних робіт використовуються програми (онлайн-середовища Інтернету, додатки для мобільних пристроїв).

У ході реалізації змістової лінії «Об’єкт. Властивості об’єкта» розглядаються поняття об’єкта, властивостей об’єктів і значень цих властивостей. Діти мають наводити із власного життя приклади різних об’єктів, їхніх властивостей і значень цих властивостей, впорядковувати та групувати об’єкти на основі значень властивостей, мати уявлення про вплив значень властивостей об’єктів на подальше їх використання та опрацювання. Вчаться будувати складні об’єкти із запропонованих частин, в тому числі самостійно доповнюючи з відсутніх компонентів, представляти інформацію про них різними способами - у вигляді чисел, тексту, зображень, схем, таблиць, презентацій; змінювати значення властивостей текстових та графічних об’єктів; досліджувати об’єкти за допомогою створених моделей. Об’єктний підхід має пронизувати навчання теоретичного та практичного матеріалу всіх змістових ліній курсу.

Змістова лінія «Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання» забезпечує розвиток навичок створення інформаційної моделі в різних програмних середовищах, зокрема у табличній формі; початкових навичок використання різноманітних засобів інформаційних технологій для вирішення навчальних завдань; сприймати та представляти інформацію у вигляді тексту: читати та змінювати тексти, визначати ключові слова в тексті, створювати та опрацьовувати текст;  сприймати різноманіття графічних даних; створювати власні зображення у вигляді малюнків та творчо опрацьовувати готові зображення; презентувати інформацію у вигляді слайдів.

Змістова лінія «Алгоритми»  спрямована на розвиток розуміння поняття виконавця, його середовища, команди, системи команд виконавця алгоритму, основних алгоритмічних структур, зокрема, слідування, розгалуження та повторення; умінь  виконувати готові алгоритми, а також складати прості алгоритми для виконавців, які працюють у певному зрозумілому для відповідної вікової категорії середовищі, використовуючи просту систему їхніх команд; навичок  шукати помилки в послідовності команд, аналізувати зміст завдань на складання алгоритму для виконавців; вміння розв’язувати задачі з повсякденного життя, застосовуючи алгоритмічний підхід: уміння планувати послідовність дій для досягнення мети, передбачати можливі наслідки.

Курс розрахований на 105 годин: по 35 годин у кожному класі з розрахунку 1 година на тиждень

Програма побудована лінійно-концентрично. Зміст понять поступово розширюється і доповнюється. Забезпечується поступове нарощування складності матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення, що сприяє формуванню ключових та предметної компетентностей і способів діяльності на вищому рівні узагальнення.

Учитель може змінювати порядок вивчення тем та самостійно визначає обсяг (кількість годин) на вивчення кожної теми курсу, а також на повторення, узагальнення та систематизацію під час вивчення кожної теми, вибудовуючи найбільш доречну для конкретного класу траєкторію навчання.

Важливо щоб здобувачі освіти зрозуміли головні особливості безпечної роботи з інформаційними джерелами та почали використовувати відповідні навички та знання при вивченні інших навчальних предметів. Важливим є задоволення пізнавальних інтересів здобувачів освіти, підтримка їх творчої ініціативи та прагнення до освоєння нових інформаційно-комунікаційних технологій, що створюватиме відчуття доступності в постійному оновленні своїх компетентностей.

 Особливості організації навчально-виховного процессу: для дотримання норм безпеки дитини рекомендується організовувати навчання у закритому захищеному інформаційному середовищі. Облікові записи для електронного листування та співпраці в мережі створює адміністратор навчального закладу.

Оцінювання якості підготовки здобувачів освіти з предмету здійснюється в таких аспектах: 1) рівень володіння теоретичними знаннями; 2) здатність до застосування вивченого матеріалу у практичній діяльності; 3) свідоме та відповідальне ставлення до етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії; 4) вміння співпрацювати; 5) використання матеріалу із повсякденного життя, навчальних предметів; 6) свідоме знання правил безпечної праці.

3 клас

Програмне забезпечення, яке використовується: графічний редактор (офлайн та онлайн версії),  текстовий редактор.

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Інформація. Дії з інформацією

пояснює значення інформації для життя людини, наводить приклади із власного досвіду;

розрізняє види інформації за способом подання;

уміє перетворювати одну форму подання інформації в іншу: (текстове – в графічне, числове – в текстове тощо);

створює папку та документи в ній;

пояснює поняття «комп’ютерна мережа»;

розуміє призначення програми-браузера;

вміє використовувати гіперпосилання;

використовує мережі для отримання достовірної інформації та спілкування;

висловлює припущення про достовірність інформації, отриманої з цифрових та інших джерел;

дотримується правил використання власних і чужих творів;

виявляє  повагу до авторства інших осіб

Роль інформації в житті людини. Перетворення інформації з одного виду в інший. Способи подання повідомлень, носії повідомлень, символи, кодування і декодування. Структурування інформації.

Поняття про мережу Інтернет, програма-браузер, веб-сторінка, веб-сайт, гіперпосилання.

Авторське право. Безпечна робота в Інтернеті

Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією

розповідає про історію виникнення пристроїв для роботи з інформацією;

називає носії інформації;

розрізняє технічні засоби для передавання, зберігання інформації;

використовує пристрої для передавання інформації;

наводить приклади пристроїв для введення та виведення інформації;

висловлює припущення про достовірність інформації;

пояснює наслідки для власного здоров’я надмірного використання цифрових пристроїв

Історія виникнення пристроїв для роботи з інформацією. Джерело інформації. Носії інформації.

Пристрої введення та виведення інформації.

Введення текстових даних.

Правила введення та редагування текстових даних

 

Об’єкт. Властивості об’єкта

описує текстові і графічні об’єкти;

порівнює властивості текстових і графічних об’єктів за спільними і відмінними ознаками;

визначає об’єкти, які відповідають заданим властивостям;

вміє змінювати значення властивостей текстових та графічних об’єктів;

досліджує об’єкти за допомогою створених моделей

Види об'єктів: текстові, графічні. Інформаційний об’єкт. Властивості об'єкта. Створення моделі об’єкта за заданими властивостями.

Зміна значень властивостей об’єкта (колір тексту, шрифт, накреслення)

Комп’ютерні програми. Меню та інструменти

розрізняє сучасні пристрої для роботи з інформацією;

уміє увімкнути та вимкнути комп’ютер та інші пристрої (за умови їх використання);

використовує необхідні значки на Робочому столі для запуску і роботи в програмах;

орієнтується в середовищах для перегляду зображень, читання текстів, слухання музики, завершує роботу з ними;

створює зображення освітніх об’єктів

Текстові редактори.

Середовища для читання текстів. Закладки в тексті, цитати тощо.

Віртуальні бібліотеки, довідники, енциклопедії, словники.

Основні команди редагування: вирізати, копіювати, вставити, видалити. Уведення символів за допомогою клавіатури. Доповнення текстів зображеннями

Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання

створює інформаційні продукти, поєднуючи текст, зображення, звук тощо для представлення ідей та/або результатів  діяльності;

створює та змінює прості зображення;

опрацьовує та використовує інформацію з різних джерел; 

вміє заповнювати таблицю ознак для предметів з однієї групи (класу);

розробляє презентацію за логічною послідовністю;

доповнює презентацію текстом, зображенням, схемою;

редагує і форматує презентацію залежно від її призначення, змінює фон слайду;

застосовує режим показу презентацій

Етапи створення інформаційної моделі в різних програмних середовищах.

Створення текстових інформаційних моделей, зокрема у табличні формі.

Комп’ютерні  презентації, редагування презентацій.

Утворення нового слайду, текстового вікна/поля. Доповнення презентації текстом, зображенням, схемою.

Форматування презентації. Режим показу презентації

Лінійні алгоритми

визначає алгоритмічні структури;

виконує, створює та записує алгоритми;

вміє діяти за інструкцією;

впорядковує об’єкти за певними ознаками;

пояснює наслідки порушення плану, алгоритму послідовності дій у близькому середовищі, готових програмах, іграх;

розрізняє істинні та хибні висловлювання

Команди і виконавці, алгоритми, способи подання алгоритму.

Запис лінійних алгоритмів.

Створення зображень за власними алгоритмами.

Знаходження  та виправлення помилок у алгоритмах.

Логічні висловлювання

 

 

МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

МИСТЕЦТВО

 

Пояснювальна записка

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

Відповідно до зазначених мети і завдань виокремленозмістові лінії: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що втілюють твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення, мистецьку (термінологічну) пропедевтику.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких  досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, колективних творчих проектах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.

Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, ціннісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративного підходів.

Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:

Культурна компетентність як стрижнева для мистецької освітньої галузі є інтегральною стосовно інших ключових компетентностей.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі та інтегрування навчального змісту.

 

 

3 клас

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Художньо-творча діяльність

 

  • виконує дитячі пісні (зокрема, музичний фольклор);
  • добирає засоби музичної виразності (темп, динаміку), необхідні для створення настрою, характеру;
  • розуміє значення вокальних вправ для правильного виконання;
  • стежить за точністю і виразністю інтонування, чіткістю дикції, співацькою поставою, диханням;
  •  
  • виконує  в ансамблі нескладні композиції (трикутник, бубон, маракас, дзвіночки, барабан, тріскавки, сопілка, (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон, металофон, синтезатор тощо);
  •  самостійно добирає тембр музичного інструменту для передачі відповідного образу;

орієнтується в поняттях музичної грамоти (звук, мелодія, акомпанемент, музична форма, динаміка, схеми диригування (на 2/4);

  • орієнтується в нотному записі (за доцільності для виконання);
  • читає   запис найпростіших ритмів;
  • імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації) та на музичних інструментах;
  • створює варіанти ритмічного супроводу до пісні на музичному інструменті за вибором;

 

  • організовує  самостійно робоче місце для занять різними видами образотворчої діяльності; дотримується охайності і правил техніки безпеки;

самостійно користується знайомими художніми інструментами (палітрою, різними видами пензлів, стеками, ножицями тощо);

  • добирає художні матеріали, відповідно до виду мистецтва (образотворче, декоративно-прикладне), в якому працює;
  • розпізнає форми (реалістичні, декоративні);

досліджує форму предмету та спрощує її до геометричної подібності;

порівнює будову різних природних форм, їх пропорцій; добирає відтінки кольору за насиченістю;

створює реалістичні, казкові, фантастичні образи;

  • виконує елементарні замальовки з натури та за уявою в ескізній формі (предмети побуту, об’єкти природи та архітектури);
  • створює зображення в процесі експериментування з кольорами, лініями, крапками різного розміру, формами, об’ємами, фактурами тощо;
  • самостійно створює просту, зокрема орнаментальну, композицію (графічну, живописну, декоративну, обємну), використовує усю площину аркуша;
  • виконує прості композиції на площинні та в об’ємі;
  • обирає формат (прямокутний, квадратний, трикутний, в колі, в овалі) для кращого втілення задуму;
  • виділяє композиційний центр,головне і другорядне, враховуючи основні пропорції зображуваних предметів, композиційні засоби та правила;
  • використовує елементарні закони перспективи (одне за іншим; ближче – більше, яскравіше, тепліше, далі – менше та блідіше, холодніше), передаючи плановість простору у площинних зображеннях;
  • передає в зображеннях елементарну будову птахів, тварин, людини, посильно передає рух; ілюзорні зміни розмірів предметів в залежності від розміщення у просторі; смислові зв’язки між об’єктами в сюжетних композиціях;
  • розрізняє особливості об’ємного (круглого та рельєфного) зображення;
  • порівнює найпростіші елементи об’ємних форм;
  • виражає особливості об’єкту як образу засобами форми і декору (як у об’ємному так й у площинному зображенні);
  • оздоблює об’ємну форму рельєфним або живописним декором;
  • конструює та створює прості композиції з паперу, художніх, природних та різних підручних матеріалів, самостійно добирає складові композиції;
  • творчо використовує різні техніки, інструменти та матеріали для втілення власного задуму (саморобні штампи, набризк, декупаж, колаж).

 

поєднує засоби різних видів мистецтва для втілення художнього задуму.

імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести); пластично інтонує музичні образи;

  • виконує нескладні ролі (в тому числі,  пісні «у ролях»), добирає засоби вираження (темп, тембр голосу, динаміку, рухи, міміку);
  • грає  елементарні театральні етюди (самостійно обирає відомих персонажів та перевтілюється в них, зокрема,  імітує характерні рухи, ходу, звуки, міміку тощо);
  • вправляється над інтонацією мовлення, диханням; дикцією, мімікою, жестами;

рухається під музику, добираючи відомі танцювальні елементи  (народні, сучасні);

узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом);

створює сценічні інтерпретації пісенних образів;

 

використовує атрибути для підсилення синтетичної виразності (із запропонованих);

  •  

комбінує  знайомі  художні техніки, звуки, ритми, рухи, лінії, кольори, форми, фактури, матеріали тощо для втілення ідеї в художньому образі; створює образи, використовуючи знайомі засоби та способи за уявою;

  • творення образів (звуки, слова, пантоміму, рухи, лінії, кольори, об’єми, декор тощо), якими може виразити свої почуття та емоції;

 

виокремлює і фіксує в доступний спосіб цікаві явища довкілля; відтворює їх у творчій діяльності (імпровізаціях мелодій, інсценізації пісень, пластичному інтонуванні);

  • пропонує ідеї оздоблення місця, де навчається, живе; реалізовує їх (за допомогою інших або самостійно втілює нескладний задум оздоблення місця, де навчається і власного помешкання;

 

розпізнає власні емоції від художньої творчості, обирає види художньо-творчої діяльності відповідно до свого настрою; передає власні емоції в кольорі;

 

  • дотримується загальноприйнятих правил поведінки в закладах культури та мистецтва (театрі, музеї тощо).

 

Спів (співацька постава, дихання, інтонація, фразування, дикція). </